Я і ГІІМ
Наш Інститут святкує ювілей!
Ми всі є часткою Горлівського інституту іноземних мов: випускники, студенти, викладачі, співробітники. Інститут живе в кожному з нас, бо з ним пов’язані найцікавіші часи життя. Хтось пам’ятає про Інститут, а хтось ним живе і донині. Інститут познайомив нас з найкращими друзями, подарував кохання на все життя, розгледів наші здібності і зростив талант.
Діліться своїми історіями, пишіть про своїх друзів та наставників!
ЦИМИ ІСТОРІЯМИ НАШИХ ВИПУСКНИКІВ МИ ВІДКРИВАЄМО РОЗДІЛ Я і ГІІМ
Анна Шевкаленко
Мене звуть Анна Шевкаленко, я – випускниця ГІІМ 2022 року. По-перше, хочу подякувати всім викладачам, які намагались донести до нас знання, не дивлячись на те, що ми інколи були не дуже відкриті до них. Але я люблю ін’яз і вдячна йому за все, що він мені дав. Це не тільки безцінні знання та неймовірний приклад сильних, розумних, крутих вчителів, а ще за маленьку родину, що була в мене протягом 4-х років, це моя 104, 204, 304, а наприкінці вже 404 група. Я зустріла свою найкращу подругу, з котрою ми дружимо вже 6 років. Ми пережили все: і найкорисніші пари зі Шкуропат Мариною Юріївною, і веселі пари з Горловою Оленою Володимирівною, і страшні, але такі корисні уроки з фонетки з Гордієнко Світланою Григорівною, прогули пар по осінньому Бахмуту, та просто за життя в такому класному оточенні, коли можна було підійти до будь-якої людини з інституту і почати обговорювати будь-що, бо ми всі одна велика сімʼя ГІІМ.
Зараз я працюю в українській компанії викладачкою англійської, це дуже цікаво і складно водночас. Мої студенти розповідають багато класних історій, а інколи я можу, навіть, зустрітись з ними оффлайн! Тому, вивчення англійської дає не тільки освіту та роботу, а також досвід, дружбу, знайомства та просто життя наповнене світлом та знаннями.
Олена Гарбузова
ТЕПЛІ СПОГАДИ ПРО ІН’ЯЗ
Рідний Інституте, з ювілеєм!
Наша група була експериментальною. У 1979 році до неї зібрали усіх, хто найкраще склав вступний іспит з французької мови. Було чотири медалісти. В першому семестрі п’ятого курсу складали три дисципліни французькою: вся група (а це 8 осіб) склали все на «відмінно». Після цього нашу групу фотограф з газети фотографував. Нас шестеро з групи (521) закінчили інститут з «червоними» дипломами. Всі стали вчителями. Не один десяток років педагогічного стажу, багато перемог і подяк.
Галя Вацюта вже 40 років викладає французьку (зараз у Тернопільському академічному ліцеї «Українська гімназія» імені Івана Франка). Методист вищої категорії. Її учні були серед переможців Всеукраїнських олімпіад з французької мови.
Свєта Губіна й досі викладає французьку в Національному університеті «Острозька академія». Це справа її життя. Очолює секцію викладачів французької мови. У 2000 році виграла грант на стажування у Парижі. З 2009 року працює у складі команди за програмою Еразмус з університетом Ренн 2, Стажувалася там. Грамоти, дипломи, подяки, як і в кожного з нас.
Брати-близнюки Саша та Юра Луценко довго працювали в Інституті. Стали гарними спеціалістами. Мають публікації за фахом.
Валя Феніна 20 років викладала французьку мову і пишається своїми учнями.
Я за 35 років педагогічного стажу маю єдине місце роботи: середня школа с. Велика Комишуваха Барвінковського району Харківської області. І велику любов на все життя – французьку мову.
Кожен з нас з теплотою та вдячністю згадує викладачів: Мягку С. А. (куратор групи), Полянцеву Л. І., Саєнко Л. Е., Серкутіну Л. А., Семиряжко В. М., Воробйову Т. С., Кременчук Н. С., Михайліді Н. Г. Вони дали нам міцні знання та гарну методику.
Ми всі переписуємося і дружимо 40 років! Це були найкращі роки життя!
Олена Гарбузова, випуск 1984 року
