Горлівський інститут іноземних мов – це велика кількість можливостей!
На нашому сайті та в соціальних мережах є багато пропозицій щодо різних стажувань, проєктів, програм, які допоможуть не тільки в професійному, а й в особистісному розвитку!
Нещодавно студентка першого курсу Михайлицька Катерина здійснила подорож до екзотичної Туреччини. Поїхала вона туди по волонтерській програмі, яка передбачає навчання дітей сирійськіх біженців англійської мови. Натомість вони обіцяють професійний розвиток, корисний досвід та ще багато всього класного.
Ми поспілкувались з Катею і вона розповіла нам, як потрапила на цю програму, як освоїлася в іншій країні та як знайшла спільну мову з іноземцями.
Привіт. Скажи: як ти взагалі потрапила на цю програму? Було складно?
Про програму, за якою я поїхала, я дізналася через СНТ. Подала заявку без будь-яких очікувань, але мені пощастило;)
Для того, щоб тебе розглядали як потенційного кандидата, потрібно написати резюме та мотиваційний лист. І перше питання, яке в мене виникло, – а що писати в резюме? Та ось вам моя порада: навіть якщо у тебе немає досвіду роботи, просто залиш розповіді про себе та додай гарних фотографій, і головне – пиши все щиросердно! Далі з тобою зв’яжуться організатори по відеодзвінку або просто будуть вести діалог в листуванні. Спершу з тобою спілкується NGO (громадська організація) – сторона, яка відряджає, а ближче до початку проєкту – приймаюча сторона. Також вони організовують Pre-departure meeting і багато тренінгів для швидкої адаптації волонтерів.
Який рівень англійської мови вимагає програма?
Взагалі потрібна розмовна англійська (це рівень, наближений до В1). Але головне – ні в якому разі не бійтеся робити помилки; пальцем в тебе ніхто тицяти не буде: навпаки, тут будуть дуже раді допомогти тобі;)
І в чому ж полягає твоя робота?
Моя робота полягає в допомозі дітям, у яких немає можливості відразу навчатися в звичайній школі. Загалом, ми допомагаємо дошкільнятам підготуватися до першого класу.
Діти – біженці з Сирії – не мають можливості відразу піти до школи, тому вони ходять в Youth Center для отримання базових знань, де отримують сертифікат, з яким далі вже йдуть до школи.
А що ви – волонтери – отримуєте натомість?
По-перше, ми отримуємо цінний досвід роботи з іноземцями!
По-друге, для нас проводиться велика кількість різних тренінгів з методики, наприклад, як підготуватися до неформального уроку, а також творчі воркшопи з театральної майстерності і так далі.
Але ми не тільки весь час працюємо, як вам, напевно, здалося! Нас водять в гори local-волонтери, ми беремо участь в веломарафонах, відвідуємо різні майстер-класи; отримуємо багато нових знань про культуру Туреччини, здійснюючи екскурсійні поїздки по цікавих туристичних місцях і не зовсім туристичних. Загалом, постійно заводимо нові знайомства, отримуємо багато приємних вражень і ласуємо турецькою їжею;)
А як тобі перший викладацький досвід?
Якщо чесно, то в перший тиждень роботи в мене трусилися руки від того, що діти (5-8 років) дуже гучні та не можуть всидіти на місцях: вони, як мавпочки, бігають, лізуть на голову, ніби хочуть з’їсти мене!
Але вже на 3-му тижні ці мавпочки не хочуть відпускати мене по дзвінку, навіть на вулиці впізнають та біжать обніматися з криками: «Miss Kate! We love you! »
Всі ці моменти дуже надихають і заряджають енергією для подальшого розвитку в обраній сфері діяльності.
Розкажи про вашу команду: ти ж там не одна, правда? 🙂
Команда в нас «crazy»: 22 волонтери, з яких 4 українці, 2 португальці, 1 іспанець, а всі інші – італійці. Але склад волонтерів змінюється майже кожні 2 місяці: у когось закінчується short term проєкт, тому на заміну йому відразу ж приїжджає нова людина.
Уявіть собі: ти щойно встиг звикнути до однієї команди, і от вже формується нова!
Хвалися: знайшла там друзів / однодумців?
Звичайно. У нас тут є Activity-conversation club, і там я познайомилася з неймовірною кількістю цікавих людей, які так само, як і я, хочуть “improve their language skills”. Ми проводимо дуже багато часу разом, розмовляємо і обговорюємо різне, ділимося досвідом один з одним.
Це дуже круто, тому що, крім англійської, ми трохи вчимося рідних мов один одного; наприклад, я тепер знаю багато турецьких виразів:)
Взагалі все моє оточення складається з однодумців – людей, які переслідують якісь цілі в цьому житті і бажають постійно розвиватися!
Розкажи: зіткнулася ти з якимись труднощами?
В основному це мовний бар’єр. Діти зовсім не знають англійської, тому на уроках з нами знаходиться перекладач; твій підготовлений матеріал перекладають спочатку на арабську і подають дітям, і тільки потім починається твоя частина “виступу”.
Що б ти побажала нашим студентам наостанок?
Моя порада: ніколи не бійтеся йти назустріч змінам. На подібних проєктах ви розвиваєте свої hard і soft skills; ви жодного разу не пошкодуєте про свій вибір і отримаєте навіть більше, ніж очікували! Бажаю цікавих і захопливих проєктів!
