Війна – це зараз не слово, а реальність. Як би кожен з нас не хотів миру…

Мир, незалежність та цілісність держави виборюють для нас наші хлопці – справжні герої сучасності. Наші найкращі, талановиті, сміливі студенти ГІІМ не стоять осторонь. Вдалося поспілкуватися зі студентом гр.111 Митрофановим Іваном, який нещодавно приходив до виховного відділу й збирався бути редактором нашого журналу. Тепер він військовий. Іван розповів історію свого життя.

«Іноді настає час, коли стояти осторонь вже не можна, коли треба брати ситуацію в свої руки й зробити все, що в твоїх силах, щоб розв’язати її. Приблизно про це я думав, коли першого ж дня повномасштабного вторгнення фашистів пішов і записався в батальйон Територіальної оборони. Вранці 24 лютого все відійшло на другий план – здоров’я, фінансові амбіції; раптово прийшло усвідомлення, що світ, який я звик бачити, може бути зруйнований окупантами. Моя родина у небезпеці, як і мій інститут, тому ми вже 68 днів боремося за мирне майбутнє України.

Я не очікував, що у свої студентські роки займатимусь чимось іншим, а не саморозвитком та навчанням у своєму улюбленому ІНЯЗі.

За своєю натурою я далеко не військова людина, й у свої 18 років планую розпочинати політичну кар’єру, з тим щоб робити життя українців кращим. Як і мого батька, мене приваблюють іноземні мови, психологія та інтелектуальна діяльність, що й спричинило вступ до ІНЯЗу.

Я захоплююся такими українськими політиками, як В’ячеслав Чорновіл, Володимир Винниченко, а також західними, такими як Авраам Лінкольн та Дональд Трамп.

Мрію про мирне й щасливе життя в Україні».

Тож побажаймо нашому захиснику здоров’я, невичерпної енергії, перемоги й миру! Слава Україні!