1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей. День запроваджений з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини. В нашій країні дату затвердили як святкову з 1998 року (указ підписано 30.05.1998), хоча уперше день відзначався у 1950 році у 51 країні світу. А започаткувала його Рада Міжнародної демократичної федерації жінок у 1949-му у Парижі. Вже у 1959 році з’явилася Декларація прав дитини від ООН, яка проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану тощо.
20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства.
Ось така коротка історія дуже важливого свята. Є дати, є документи, є декларації, схвалення, фонди, посадовці, резолюції, заходи… І є діти України, щасливе дитинство яких закінчилося 24 лютого 2022 року. Діти-сироти, діти-переселенці, діти-біженці… Для багатьох з них цей світ став похмурим, непривітним, безбарвним. Ці діти – не проблема наша, ні! Вони – наша першочергова задача, невпинна робота, складне, але реальне майбутнє, яке можна виправити спільними зусиллями педагогів, психологів, батьків.
Саме 24 лютого цього року в читальній залі центральної бібліотеки міста Бахмут мав відбутися захід, організований студентами Ін’язу – членами літературно-художнього клубу «LITERA». Всі так стомилися від карантинних обмежень! Учасники ретельно готувалися до першого виступу, а гості із радістю приймали запрошення на свято. Вірші вивчені, фотографії роздруковані, презентації підготовлені, сценарії написані, ведучі обіцяли не хвилюватися… Але ранок 24 лютого зруйнував наші плани.
Звичайно, і це не підлягає сумніву, літературно-художній клуб «LITERA» відновить свою роботу, проведе багато зустрічей та виставок своїх художніх робіт. А доки Горлівський інституту іноземних мов працює у Дніпрі, то ми робимо все можливе, аби допомогти дітям-переселенцям знаходити яскраві фарби для кожного нового дня. І якщо наші виставкові роботи, роздруковані в чорно-білих тонах для проекту «Гра за правилом», будуть розмальовані дитячими «каляками-маляками» – ми будемо щасливі! Ідея проекту «Гра за правилом» полягає у спробі репрезентації дитячих переживань крізь призму художньої творчості. Учасники арт-терапії, переселенці із Попасної, Лисичанська, Костянтинівки, Бахмуту, Харкова Києва, Маріуполя, працювали із чорно-білими фото краєвидів Донбасу та Дніпра. І вони знайшли фарби для того, аби ці фото стали різнокольоровими! Тож, віримо в прекрасне майбутнє України і нехай в кожної дитини буде щасливе дитинство!
