25-26 жовтня 2019 року відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) науково-практична конференція «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження-2019». Вже третій рік поспіль цей захід став можливим завдяки плідній співпраці Горлівського інституту іноземних мов та Бахмутського краєзнавчого музею.
Починаючи з минулого року, конференція проходить під егідою провідної наукової установи – Інституту історії України НАН України, її співпартнерами є Національна спілка краєзнавців України, Донецький Національний університет ім. В. Стуса, Відділ історичної спадщини АТ «Укрзалізниця». Конференція була присвячена 70-річчю Горлівського інституту іноземних мов і стала одним із вагомих ювілейних заходів.
За три роки суттєво розширилася географія учасників. Нагадаємо, що перша конференція мала статус регіональної, друга здобула рівень всеукраїнської, а цьогоріч у конференції взяли участь представники зарубіжної наукової спільноти (приєдналися колеги з Білорусі та Киргизстану). Вочевидь, було зроблено заявку на прагнення в майбутньому досягти статусу міжнародної.
Безумовно, сприяє цьому зростаючий інтерес до нашої конференції зарубіжних колег. Так, високо оцінив значення цього наукового форуму знаний фахівець з історії Донбасу, американський дослідник японського походження Гіроакі Куромія. Під час пленарного засідання присутнім було представлене відео з його привітанням та міркуваннями щодо значення історії Донецького регіону для сучасної української гуманітаристики. Також пан Гіроакі підкреслив наукову вагу збірок матеріалів попередніх конференцій «Бахмутська старовина».
З привітальним словом до учасників конференції від імені керівництва Інституту історії України НАН України звернувся працівник цієї провідної наукової установи, старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. В.Б. Молчанов. Після слів привітання учасникам конференції від представників місцевої влади, Національної спілки краєзнавців України, керівництва інституту, партнерських організацій, відбулося інформативно насичене пленарне засідання.
Серед доповідей, виголошених на цій частині конференції, особливо слід виокремити виступ директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка В.Ф. Кметя, присвячена знаному бібліографу Федіру Максименку, біографія якого пов’язана з Бахмутом та Львовом. З огляду на соборне значення постаті цього видатного українського науковця, у ході конференції лунали пропозиції організувати у наступні роки у Бахмуті Максименківські читання.
Не менш цікавою виявилася робота в секціях, у рамках якої результати своїх досліджень представили викладачі та студенти Горлівського інституту іноземних мов, працівники Бахмутського краєзнавчого музею, Відділу історичної спадщини АТ «Укрзалізниця» та представники місцевого потужного краєзнавчого руху.
Родзинкою першого дня конференції став показ експериментального театралізованого проекту «Силуети минулого» у форматі «історії, що оживає». Розробка цього формату ведеться в рамках екскурсійного проекту «Маршрути старовинного Бахмуту», що також є наслідком співпраці інституту та музею. Ідея та організаційні зусилля цього дійства пов’язані з креативним підходом до осягнення минулого нашого краю професора, зав. кафедри вітчизняної та зарубіжної історії ГІІМ Г.П. Докашенко. Слід відзначити, що завдяки майстерній грі студентів ожили постаті іноземних і місцевих промисловців та підприємців, міщан та селян Бахмутського краю межі ХІХ – ХХ ст.
Наступного дня робота конференції продовжилась у стінах Горлівського інституту іноземних мов у форматі семінару-практикуму «Національно-патріотичне виховання учнів засобами козацької педагогіки та туристсько-краєзнавчої роботи».
Учасники конференції в офіційному та особистому спілкуванні засвідчили високий рівень організації та наукових результатів конференції та підтвердили важливість продовження цієї традиції у наступні роки як для наукового, так і суспільно-політичного життя східноукраїнського регіону.
