З Німеччини – Катерина Федчун, студентка 2 курсу за освітньо-професійною програмою 035.041 Філологія (переклад (англійська та німецька або французька мови)) факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов.

«Кожен українець знає дату 24 лютого, бо цей день перевернув життя кожного громадянина України. Моя родина змушена була покинути домівку, тож у пошуках безпеки ми вирушили за кордон.

У Польщі ми познайомилися з волонтерами: Матіасом, Лукасом, Мар’яною та Сімоном. Вони запропонували нам поїхати до Німеччини з ними, і ми погодились. Їхали ми автобусом у місто Зіндельфінген багато годин, і мене попрохали бути перекладачем під час дороги та дали мікрофон для перекладу. Це була цікава практика.

Німеччина зустріла нас променями сонця. Зіндельфінген – це місто поряд із Штутгартом (головне місто землі Баден-Вюртемберг) поблизу кордону з Францією та Швейцарією. Зіндельфінген – невелике місто, 60 000 населення, але тут можна побачити дуже велику кількість різних національностей, зокрема індійців, китайців, італійців, турків, корейців та британців. Насправді я ніколи не хотіла їхати до Німеччини, ніколи не була зацікавлена в цій країні й думала, що Німеччина зовсім інша в порівнянні з тією, яку я побачила. Тут багато домівок, схожих на пряникові будиночки з глазур’ю, дуже зручний громадський транспорт і багато людей знають англійську, тому я почуваюся комфортно.

Мене часто просять бути перекладачем та запитують різні іноземні слова, щоб щось сказати. Одного разу я допомагала перекладати для карети швидкої серед ночі, тому що була дитина, яка потребувала медичної допомоги. Після цього до мене прийшов лікар та попрохав бути контактною людиною, щоб у разі подібної ситуації був хтось для допомоги з перекладом. Люди вважають мене незамінною в усіх питаннях: від «попросити пакетик у супермаркеті» до «вирішити питання щодо житла» або «подзвонити й записатись на прийом до лікаря» (авжеж, і в лікарні мені потрібно перекладати). Сьогодні я перекладала документи, такі як свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб. Отже, знати іноземну мову дуже важливо, особливо коли знаходишся за кордоном.

Німеччина дуже допомагає українцям. Всі гарно до нас ставляться, ми отримуємо грошову допомогу, знижки на різні товари, а дещо ми взагалі можемо придбати безкоштовно. Наприклад, можна безкоштовно отримати окуляри. Але скрізь є свої проблеми. Так, у районі Штутгарта дуже складно знайти квартиру для оренди, бо тут дуже гарний економічний стан, як кажуть німці. Тому ми повинні жити в спортзалі разом із іншими 80 українцями. Але є багато людей, які допомагають нам. У нас вже є німецькі друзі, й ми часто зустрічаємось, гарно разом проводимо час. Наприклад, на вихідних ми були вдома в сім’ї Матіаса та їли раклети.

Але як би гарно тут не було, все ж таки хочеться повернутися додому й робити все можливе, щоб Україна зміцнювалась, завжди була незалежною, розвивалася, процвітала».