Щороку в третю суботу травня українське наукове співтовариство відзначає День науки.

У попередні роки з нагоди відзначення цього Дня в інституті за підтримки Ради молодих учених, Ради студентського наукового товариства відбувалась традиційна Міжрегіональна науково-практична  конференція молодих учених та аспірантів «Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук».Західоб’єднував молодих науковців, студентів багатьох регіонів нашої країни. На секційних засіданнях велися жваві дискусії учасників з актуальних проблем філології, літературознавства, історії, освітніх педагогічних наук, психології.

Цього року – все інакше. В умовах воєнного стану наші студенти прикладають максимум зусиль для допомоги своїй країні. Вони працюють волонтерами, воюють в батальйонах Територіальної оборони, роблять благодійні перформанси, беруть участь у міжнародних програмах, – для того, щоб допомогти сьогодні тим, хто цього потребує.

Є й такі студенти, які, попри складні умови дистанційного навчання, все ж апробують свої знання на науково-практичних конференціях. Так, члени Студентського наукового товариства Софія Бамбуля і Альона Кривенчук під керівництвом доцента Т.В. Борозенцевої взяли участь у роботі  ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Авіація. Промисловість. Суспільство», що відбулась на базі Харківського національного університету внутрішніх справ. У межах роботи секції «Філологічні та соціально-історичні проблеми суспільства» Альона розповіла про методи збереження психічного здоров’я сучасної молоді. Тема Софії –  «Перевірка методів саморегуляції під час бойових дій».

У штаті науково-педагогічних працівників інституту працюють 9 докторів і  41 кандидат наук. Всі вони проводять роботу в межах виконання 5 колективних тем наукових досліджень. Кафедра вітчизняної та зарубіжної історії досліджує дуже актуальну в умовах сьогодення тему – «Цивілізаційні виклики  в призмі тоталітарних відносин: історичний дискурс». Перший етап її виконання закінчився нещодавно, про що відзвітовано в УкрІНТЕІ.   У своїй роботі науковці досліджують процеси створення та існування  тоталітарної системи загалом, її основних складових, особливості кожного етапу в історичній ретроспективі на тлі загальноцивілізаційного розвитку людства.

Одними із основних дослідницьких підходів у дослідженні є історико-антропологічний та соціокультурний підходи. Віднайти справжню людину  за шаблонною офіційною картинкою є важливим завданням цієї роботи. Соціокультурний підхід дозволяє поглянути під новим ракурсом на суспільство, на його структуру, інститути, культуру, спосіб життя різних соціальних верств, проаналізувати їх трансформацію в певних історичних умовах.

У роботі використано матеріали проєкту програми Еразмус+ «Академічна протидія гібридним загрозам», учасниками якого є науковці кафедри. В них проаналізовано нові цивілізаційні гібридні загрози людства, зокрема, події на сході України 2014 року, пандемія коронавірусу тощо.

Ще одна дуже своєчасна тема наукових досліджень кафедри психології і кафедри педагогіки та методики викладання ­– «Психолого-педагогічні чинники розвитку життєздатності людини в умовах непередбачуваних соціально-економічних змін». В межах її виконання кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології Н.Г. Кошелева у складі колективу співавторів опублікувала  результати своєї роботи «Емпіричне дослідження змістових параметрів студентського лідерства» в науковому журналі «Amasonia Investiga», що індексується в міжнародній наукометричній базі даних Web of Science. Стаття містить ретроспективне аналізування та узагальнення змістових параметрів студентського лідерства. Визначено соціометричний статус студентських лідерів і з’ясовано їхні цінності. Колектив авторів побудував і обґрунтував модель формування лідерських якостей студента, яку рекомендують впроваджувати в освітній процес.

Тему «Слов’янські мови в сучасному комунікативному просторі: когнітивно-дискурсивні та лінгводидактичні аспекти» вивчає колектив науковців кафедри української філології і кафедри загального мовознавства та російської мови. Доценти кафедри української філології Т.М. Радіонова і О.В. Муратова разом з колегами  інших університетів України у своїй роботі «Гендерні стереотипи в українських ЗМІ та медіа-освітні інструменти для їх утримання» навели теоретичні обґрунтування та практичні рекомендації щодо медіаосвітнього контенту проти гендерних стереотипів в українських ЗМІ. Доведено, що незважаючи на послаблення гендерних розмежувань у соціокультурній сфері у світі, у країнах, що розвиваються (на прикладі України), гендерні стереотипи залишаються потужним інструментом афективного підходу ЗМІ та реклами до споживача. В роботі, яка опублікована в рецензованому науковому виданні, запропоновано авторські шляхи підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення, створення персонального медіаполя, що видається дуже важливим в сучасних умовах інформаційних загроз.

Мудре висловлювання вчить: «Спочатку робіть те, що потрібно. Тоді – те, що можливо. Лише тоді ви побачите, що робите неможливе».

Ці слова повною мірою можна віднести до роботи наших викладачів, науковців, які попри всі складнощі і проблеми сьогодення продовжують працювати на користь своєї країни, готувати висококваліфіковані кадри для рідної України.

Тож, вітаємо великий дружній колектив інституту з Днем науки в Україні! Бажаємо Вам, шановні колеги, мирного неба над головою, невичерпного джерела віри, надії, любові, творчих здобутків у праці й вихованні ще не одного покоління фахівців високого рівня для слави і процвітання України!