Приємно відзначити, що у рецензованому наукометричному журналі відкритого доступу «Postmodern Openings» проіндексовані результати досліджень наших літературознавців. Видання спрямоване на просування академічних досягнень в області соціальних і гуманітарних наук відносно постмодернізму і постмодернізму в контексті глобалізації. Роботи наших науковців корелюються з виконанням міжкафедральної наукової теми «Дослідження світової літератури в історико-культурному, соціально-політичному, міждисциплінарному та інтермедійному ракурсах як основа формування світоглядних засад картини світу студентів-філологів», керівником якої є доктор філологічних наук, професор С.А. Комаров.
Стаття «Людина, поезія і природа у творчості А.Ю. Кримського: актуальність постмодерністських комунікацій» у виданні «Postmodern Openings» належить кандидату філологічних наук, доценту І.О. Скляр у співавторстві з колегами-літературознавцями з інших навчальних закладів України. В роботі проаналізовано особливості поетичної рефлексії у творчості А. Кримського у відношенні «людина-природа». Висвітлення цієї проблеми в умовах постмодерністського філософського дискурсу потребує відповідної інтеграції в національно-культурний досвід. А. Кримський виявляє глибокі переживання зв’язків української людини з природним світом, автор прагне «виписати» закони, згідно з якими людина гідна свого призначення перебування в природі, «має право» любити за покликанням своїх переконань, потреби та схильності. Гідність людини полягає у пробудженні та зміцненні самостійної, відповідальної, сформованої на шляху збагачення внутрішнього життя духовної особистості. І в цьому полягає найвища цінність в інтерпретації творчості А. Кримського.
Ще одна робота Ірини Олександрівни у співпраці з колегами – науковцями «Вплив сучасної культури та мистецтва на розвиток гендерної ідентичності» проіндексована у наукометричному виданні «Ad alta-journal of interdisciplinary research». Це дослідження встановлює основні напрями розвитку гендерної ідентичності як культурно-мистецького явища в сучасній українській літературній творчості; виявляє основні домінантні трансформації гендерних ідентичностей, представлених у художніх образах. Основною гіпотезою у роботі є твердження, що в постмодерністському мисленні суб’єкт зводиться до образу, тому образ стає важливим формантом гендерної ідентичності, поступово трансформуючи її під вимоги суспільства та суспільної ідеології.
У статті «Постмодерністські тенденції в російській поезії «срібного віку» колектив авторів, в тому числі кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури О.В. Горлова, вперше проаналізував окремі аспекти російської поезії «срібного віку» з точки зору виявлення ознак, характерних для постмодерністської творчої парадигми. Автори статті доводять гіпотезу, яка виникає в них під час попереднього перцептивного прочитання творів поетів «срібної доби»: на початку ХХ ст. у творах окремих авторів можна спостерігати іронію, гру, реконструкцію та перформанс як ознаки постмодерністського творчого мислення. Міжнародне значення роботи полягає в тому, що на матеріалі однієї зі східноєвропейських літератур вперше доведено існування постмодерністських рис у першій половині ХХ ст., що може слугувати глибшим дослідженням в галузь літературної типології, культурології та антропології.
