Вебінар «Університетська психологічна служба та підтримка» був присвячений покращенню психологічної стійкості та благополуччя в умовах університету. Було наголошено на створенні комплексних центрів стійкості та виділено різні сфери підтримки, необхідні для цієї мети.

Ключові презентації та обговорення:

Тема: Відмінності університетських центрів стійкості від запропонованих Міністерством соціальної політики України.

Перша частина вебінару розпочалася з обговорення відмінностей між цими центрами. Катерина Бондар та Ларс Кулхінке акцентували увагу на тому, що центри, фінансовані Міністерством соціальної політики, можуть стати орієнтиром для розробки документації з планування простору універсального дизайну центрів. Це включає врахування особливих потреб відвідувачів, наприклад, людей на візках та осіб з обмеженнями зору. Вони також обговорили можливі повноваження центрів життєстійкості, підкреслюючи їхню важливу роль у підтримці суспільства.

Інший аспект обговорення стосувався фінансування проектів. Учасники підкреслили, що для проектів Erasmus вони повинні мати окреме фінансування та унікальність. Це також стосується будь-якого українського університету. Бондар зазначила, що необхідно враховувати різницю між такими установами та забезпечувати їхню фінансову стійкість.

Частина вебінару була присвячена плануванню простору центрів. Ігор Попович наголосив на важливості правильного розподілу площ для групових занять та індивідуальної роботи. Було обговорено, якою має бути квадратура приміщень, а також склад додаткових просторів. Наприкінці вебінару Лаура Пірско продемонструвала планування нового психологічного центру в Латвійському університеті, який буде відкрито наступного року.

Висновки цієї частини вебінару підкреслили важливість детального планування та розробки універсального дизайну для психологічних центрів. Такі центри повинні бути орієнтовані на інклюзивність та враховувати особливі потреби відвідувачів, забезпечуючи ефективну підтримку та розвиток життєстійкості.

Університетські центри стійкості:

• Розташування: в університетах.
• Послуги: широкий спектр, включаючи дослідження, освітні програми, консультації та практичну допомогу.
• Фокус: розвиток індивідуальної та інституційної стійкості.
• Фінансування: поєднання державного фінансування, грантів і приватних пожертв.
• Автономія: більша, ніж у державних центрів.

Центри стійкості Мінсоцполітики:

• Розташування: Встановлюється на рівні територіальних громад.
• Послуги: основні соціальні послуги, включаючи інформацію, консультування та психосоціальну підтримку.
• Фокус: Підвищення стійкості громади до кризових ситуацій.
• Фінансування та управління: фінансується та управляється державою.
• Ключове розуміння: університетські центри повинні доповнювати, а не дублювати державні центри, пропонуючи спеціалізовані послуги та проводячи дослідження для покращення політики та практики стійкості.

Дискусія з професором Ларсом Кульчинке та представниками Тернопільського національного університету

Питання Тернопільського університету стосувалися кількох напрямків, головним з яких було розробка консультативних та короткотермінових тренінгових програм.

1. Консультативні та Тренінгові Програми

Психологічні центри, що створюються в рамках проекту, сфокусуються на наданні первинної допомоги. Це включає консультативні послуги та короткотермінові тренінги, після яких студенти будуть перенаправлятися на довгострокову терапію. Для цього необхідно провести картування потреб кожного університету, що дозволить ефективно визначити обсяги та форми допомоги.

2. Питання Діагностики

Криворізький педагогічний університет підняв питання про діагностику та пакети даних діагностики. Було зазначено, що процес діагностики та перекладу інструментів займає більше часу, ніж передбачено проектом. Тому вирішено зосередитися більше на консультативних та тренінгових компонентах, включаючи кар’єрне консультування.

Латвійський Досвід

Під час вебінару також обговорювали питання розробки компонентів консультативних програм. Лаура Пірско з Латвійського університету поділилася досвідом створення таких центрів у їхньому університеті. Вони мають власну капець і готові поширювати цей досвід далі.

Мелітопольський Університет

Мелітопольський університет наголошував на низці питань, зокрема 20 різних тем, які були розглянуті як перспективи для розробки в рамках проекту. Це включає контент для тренінгових програм, посадові обов’язки та кваліфікації спеціалістів, які працюватимуть у центрі. Було вирішено, що спеціалісти повинні мати ступінь не нижче магістра.

Херсонський університет

Херсонський  університет піднімав питання про онлайн консультування та його підтримку. Також обговорювалися моменти про супервізію та її фінансування. Було зазначено, що для цього потрібне додаткове фінансування (кофандінг).

Горлівський інститут іноземних мов

Горлівський підняв важливе питання про роботу з тривожністю та депресивними станами в рамках університетських центрів психологічної допомоги. Обговорення наголосило на тому, що центри повинні зосередитися на психоедукації та консультуванні, яке включає психологічну просвіту та техніки самодопомоги.

Психоедукація та Консультування

Психоедукація та консультування є основними функціями університетських центрів психологічної допомоги. Це передбачає навчання студентів базовим технікам самодопомоги та надання первинної психологічної допомоги. Основна мета – допомогти студентам справлятися з початковими ознаками тривожності та депресії, надаючи їм необхідні інструменти для самостійної роботи над своїм психічним здоров’ям.

Довгостроковий Супровід

Горлівський інститут іноземних мов також звернув увагу на те, що більш клінічний супровід потребує довгострокових втручань, які університетські центри зазвичай не можуть забезпечити. Вони спеціалізуються на первинній допомозі, а для довгострокової терапії необхідне перенаправлення до відповідних спеціалістів.

Досвід Берлінських Університетів

Аналізуючи досвід берлінських університетів, зокрема Freie Universität Berlin, було виявлено, що університетські центри не спеціалізуються на довгостроковій терапії. Натомість, вони зосереджуються на психоедукаційних компонентах та первинній допомозі, що сприяє навчальній успішності та мотивації студентів. Особливу увагу приділяють роботі з іноземними студентами, забезпечуючи їм підтримку в адаптації до нового культурного середовища.

Університетські центри психологічної допомоги мають зосереджуватися на первинній психоедукації та консультуванні, надаючи студентам базові інструменти для самодопомоги. Довгостроковий супровід потребує спеціалізованого втручання, яке можна забезпечити через перенаправлення до відповідних фахівців. Досвід берлінських університетів підкреслює важливість психоедукаційних компонентів та підтримки іноземних студентів. Це забезпечує комплексний підхід до психічного здоров’я студентів, сприяючи їхній навчальній успішності та загальному добробуту.